Марта Прокоп*юк. "Весняне диво". Віршований етюд

...Тихо народжується і поринає у щодення світ див...                                                                          Воскрес маленький ліс і оживив ніжних і злючих                                                                            Дітей своїх-звірят.                                                                                                                                  Весна усе розфарбувала ніжними кольорами                                                                                   
З великої палітри див.                                                                                                                              ...І зник, просто зник.                                                                                                                              Знищила людина цю красу                                                                                                                     І втішається фантиково, не задумується,                                                                                               Що вона зробила                                                                                                                                     І хоче ширпотребних блискавиць
І ще, і ще, і до нескінченності... 
Оці дерева, оці незламні духи -                                                                                                              Мавки, русалоньки захищають їх,                                                                                                           І слава Богу...                                                                                                                                              Розпустила свої незламні ручки                                                                                                             І листячко -                                                                                                                                               Він воскрес!                                                                                                                                             Яке незламне диво породила вона,                                                                                                         Природа...                                                                                                                                                 Літають пташки, втішають моє око...                                                                                                     Але людини споживацький стиль не зупиняється                                                                               І знищує усе живе,                                                                                                                                   І не задумається...                                                                                                                                     Спить, і спить, і спить,                                                                                                                             Коли весняне диво оживилося...